Дивно... Я зняла ось це:


не бачивши ось цього:


І обкладинка в цьому ж дусі:

Вчу цю пісню. Венесуельський блюз, так би мовити)). Назва у перекладі українською звучить як "Мелодія повного місяця".

Скажу вам, гарний і не простий стимул повернутися до співу. Складний текст, мелодія, емоція.

За час "мовчання" багато переосмислила у вокальному мистецтві. І зрозуміла нарешті, що всі вокальні "школи" до дупи, якщо у тебе нутро співає, і ти не можеш цього не робити. І навіть якщо нема людини, яка підходить тобі для навчання з нею. Що треба вчитися співу душі, а не постановці голосу. І не треба нічого боятися. Бо чого боятися, якщо ти чесний?

А ще - що насправді той, хто співає чесно, не може робити це лише в одній якійсь техніці чи манері, а лише у своїй власній. Тільки тоді я повірю, що йому є, що сказати. От як Садовська чи Катя... Чи пані Ніна... Чи Simon Diaz))

Небо чистое, небо весеннее, 

Чорний хліб із жовтим медом
На сніданок пообідній –
Підвечірок із ведмедем
Білим плюшевим у Відні.
Все з початку – от і добре,
Кожний день як позавчора,
Тільки мрію я про море,
Тільки мрієш ти про гори.
В нашім Відні триметровім
Де кутків уже не стало,
Дивна мапа кольорова,
Вздовж якої ми блукали,
Наш будинок величезний
Із хрещатим інтер’єром,
На вікні вазонка мерзне,
Притулившись до портьєри.
Що колись могло би статись
Не стається з нами досі.
Може, годі нам старатись?
Може, вирвемося в осінь?
Нагойдаємось на скелях,
Попідкорюємо хвилі?
Відчуваю, це вже стеля,
Хоч і дряпаюсь щосили.
Неможливо все пізнати,
Неможливо все відчути -
Від зарплати до зарплати,
Від покути до покути…

Терміново розшукується професійний ОПЕРАТОР чи людина, в якої є гарна камера зі штативом, для ЗЙОМОК ІНТЕРВ'Ю із Наталкою Яківною Мілютенко.
Наталка Яківна Мілютенко - акторка, неперевершений педагог та викладач акторської майстерності, улюблена учениця Амвросія Бучми, дружина легендарного актора Дмитра Мілютенка, дочка видатного київського диригента Якова Міщенка, надзвичайно мудра та духовно багата людина, життя якої з кожним днем все більше наближається до вічності (зараз їй 83).
Щоб не втратити ті безцінні спогади, якими багата Наталка Яківна, дуже хочеться зробити гідний її таланту і глибини фільм.
Буду дуже вдячна долі, якщо знайдеться людина, готова присвятити кілька годин свого часу заради того, щоб зафіксувати спогади цієї Людини.

Ви живете так само, без звуків і сил...

А колись допомоги у вас я просила.

І здавалось мені, виглядало це мило.

Але вже лізуть боком старі мінуси.

Не згадалось ніщо, хоч і справді гадала,

Що назавжди ці спогади будуть в мені.

Але сплинули все спопеляючи дні,

І колишнього стало поспішно замало.

Зазираю вже я у минулі часи.

Ви смієтеся з мене, що я меланхолік.

Будьте вдячні собі і подякуйте долі,

Що тоді залишитись ніхто не просив.

Ви там само ідете. Аж смішно мені.

Передбачливі ваші новітні інтриги.

Стало враження чемне нестриманим сміхом.

Бо для вас правда й досі лише у вині.

Originally posted by felbert at История одного таланта

Я уверен, что каждый человек талантлив. Просто одним повезло меньше и они выросли на не благодатной почве, загубив свое сокровище. Где-то глубоко-глубоко, если хорошенько покопаться, его еще можно отыскать. Это крохотное семечко, чтобы взрастить с любовью прекрасное дерево...



( Продолжение истории в картинках )

После двух дней деградации и морального разлагательства пытаюсь собрать себя в кулак и выйти из дома.
Просмотрела семь фильмов с Одри Тоту, четыре из них оказались напряжными и заунывными. Впрочем, как раз под моё настроение. Самое интересное, что в некоторых фильмах актёры повторяются. Такое впечатление, что во Франции их больше нету.
Итак, я просмотрела такие фильмы:
2010 Комплексный уход / De vrais mensonges - мог бы быть вполне приятный фильм. Много лишнего негатива.
2009 Коко до Шанель / Coco avant Chanel - фильм хороший, хотя с некоторой долей "голливудности".
2007 Просто вместе / Ensemble, c'est tout - приятный, добрый, не совсем обычный фильм.
2006 Роковая красотка / Hors de prix - голливудский до мозга костей, но всё же с хорошим концом.
2003 Только не в губы / Pas sur la bouche - пошловатый мюзикл или же оперетта, банальненько.
2003 Хэппи-энд / Nowhere to Go But Up - хороший, но местами прибацаный фильм с неожиданно приятной развязкой.
1999 Салон красоты «Венера» / Venus beaute (institut) - нудный, странный и напряжный. Так и ждёшь, что кого-то вот-вот убьют или ещё что-то, но этого так и не происходит.

В общем, это мои субъективные впечатления, естественно.))

Документальний фільм.

Нарешті в жж прем'єра мого короткометражного фільму, знятого восени 2010 року.
Не судіть строго))

Дуже люблю цю музику. До речі, у складі мій улюблений барабанщик ева Ігор Гнидин (Львів) as a special guest. І саксофоніст не рідний, на ім'я Сашко Ринденко.

мені нещодавно снилося місто, де люди між собою домовилися не сумувати і не думати про погане. і от вони навіть коли щось таке находить, одразу згадують про обіцянку і намагаються відволіктися)) і вони ніколи не сумують, хоча емоції ці в них є. а ще в цьому місті люди полюбляють поринати в минуле і відтворювати якісь історичні образи, коли їм заманеться. наприклад, в якийсь день не піти на роботу, а просто вдягнути плащ 19 століття і піти блукати туманними вулицями в пошуку себе чи натхнення. і ніхто цьому не дивується. і на роботі йому нічого не скажуть. бо так прийнято. у моєму сні в плащі, до речі, блукав Роман Гриньків)) таке враження, що він був сам не свій, а чисто влився в образ композитора 19 століття - ходив і зосереджено займався самозаглибленням - ну чистий романтизм))

15 жовтня о 21.00 просто в студії програми Олега Скрипки "Наші вечорниці" на Нашому радіо Фома і Данило Денисов на всю Україну презентують свої найзабійніші хіти!

Під час ефіру музиканти також розкажуть, що ж це за такий стиль - ФОЛЬК-ПАНК-ШАНСОН, - і в чому полягає його українська специфіка. Крім того, у рамках обговорення Фома продемонструє записи вітчизняних і зарубіжних артистів, які працюють у подібному напрямку. І, звичайно, наші шансоньє із задоволенням поспілкуються зі слухачами!

Завтра, 12 жовтня, об 11.10 скрипалька Мирослава Которович дасть інтерв'ю на радіо "Культура" (72,8 FM), програма "Культпохід" (прямий ефір).
 
Мирослава розповідатиме про свого батька, Богодара Которовича - видатного скрипаля та диригента, засновника та художнього керівника ДКА "Київські солісти", який пішов із життя минулого року. У програмі також прозвучать записи маестро Которовича. 


Крім традиційного радіоприймача, ефір радіо "Культура" також можна послухати в інтернеті за цим посиланням: http://www.nrcu.gov.ua/index.php?id=510

Фото Володимира Герасимова

Фільм про сольний альбом Мирослави Которович "Сотворіння" за участі ДКА "Київські солісти". Диригент Богодар Которович.
2006 р.

Вумні люди кажуть шо мій жожо у великій милості Його Вєлічєства Гугла - оцінка 2 з 10. Не знаю как ето, но підозрюю, шо без вас такого щастя мені б не сніскать)) Даже кручє чім мандри_мюзік)) во как)))

Miles Davis - trumpet
Wayne Shorter - t.sax
Herbie Hancock - piano
Ron Carter - bass
Tony Williams - drums